На Україні в неділю відбувся другий тур президентських виборів. На пост глави держави претендують прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і лідер опозиційної Партії регіонів Віктор Янукович, що за підсумками першого туру випередив суперницю на 10%.
За даними ЦВК України, що обробила понад 90% протоколів, відрив Віктора Януковича від Юлії Тимошенко складає 2,63%. Іншими словами, за Януковича проголосувало на 600 тисяч чоловік більше, ніж за його суперницю.
Про те, як можуть змінитися відносини Росії і України, якщо 10% протоколів не внесуть кардинальних змін до підсумків виборів, BFM.ru розповів директор київського Інституту глобальної стратегії Вадим Карасев:
- З президентством Віктора Януковича піде період ідеологічних суперечностей між Україною і Росією і формування постійних кризових точок. Наступить етап нормалізації відносин між двома країнами, і на найближчий час - це етап очікувань.
- Як, якими методами відбуватиметься нормалізація двосторонніх відносин?
- Звичайно, такі очікування сьогодні в Москві - як поведеться новий президент України. Тут не потрібно відразу вибудовувати якісь ідеалістичні, романтичні картинки, оскільки Януковичу буде надзвичайно важко відразу розвернути зовнішньополітичний вектор і провести радикальну ревізію попередньої зовнішньої політики України, оскільки за українською Конституцією основи зовнішньої і внутрішньої політики формуються Верховною Радою України. Поки Януковичу доведеться зайнятися формуванням своєї пропрезидентської парламентської більшості, рекомендувати на посаду прем'єр-міністра свого соратника, щоб не було конфлікту між президентом і прем'єром, і прем'єр міг зосередитися зокрема на реалізації програмних положень нового президента.
Ми бачимо, що Тимошенко досить багато голосів додала в другому турі. Дуже буде важко Януковичу, враховуючи сильну опозиція і в парламенті, і поза парламентом, проводити відразу ж зовнішньополітичний курс, зокрема, у відносинах з Росією, які він декларував в ході виборчої кампанії. Але, безумовно, тональність, стилістика і інші важливі для дипломатії деталі вже зараз будуть радикально змінені. І в відносинах наших країн появляться зайва негативна емоційність, підозрілість, негативні очікування, які затьмарювали відносини двох стратегічних партнерів.
- Чи зміниться клімат з погляду економіки і бізнесу?
- Варто чекати щільнішого економічного бізнес-співробітництва. На Україні криза, причому достатньо важка. Тут і бюджетно-фінансові проблеми, дефіцит бюджету, ситуація з інфляцією, істотне зниження рентабельності бюджетоутворюючих галузей - чорної металургії, хімічної промисловості. Тому сьогодні Україна потребує того, щоб змінити галузеві пріоритети на користь машинобудування, авіабудування і інших інновативних галузей і виробництв. Тут перший і неминучий партнер - Російська Федерація. І необхідно сьогодні додати новий імпульс кооперативній взаємодії в області авіабудування, машинобудування, повернути підвищений виробничий потенціал двом державам, оскільки Україна і Росія страждають від сировинної залежності і від домінування сировинних галузей або галузей першого переділу. Зараз необхідно враховувати фінансову ситуацію на Україні, а також ситуацію з промисловими активами. Я думаю, Росія активно виступатиме за економічну взаємодію з Україною.
Зараз вже відбулася операція з продажу українській металургійній імперії Індустріальний союз Донбасу російським бізнесменам. Процес злиття і поглинання ряду українських промислових активів російським капіталом буде продовжений, це теж важливий і цікавий тренд у взаєминах двох держав. І активно йде взаємодія у сфері банкінга. Російський банківський капітал активно проникає зараз на Україну. Це теж цікавий тренд, тому що в 2000-х роках Україна в цьому сенсі була втрачена для російського банківського капіталу, оскільки сюди достатньо могутньо і міцно увійшов банківський капітал європейських держав - Німеччини, Австрії, Франції і інших країн. Зараз ситуація вирівнюється, так що нас чекають достатньо цікаві зміни в банківському і промисловому секторах, пов'язаних з тим, що сьогодні російський капітал активно проникає в економіку України.
- Французький, австрійський капітали залишаться?
- Залишаться, але тепер вони існуватимуть на Україні разом з російським банківським капіталом. Наприклад, "Внешторгбанком" (ВТБ), який сьогодні вже займає достатньо міцну позицію в банківському секторі України. Я думаю, що цей процес не закінчений, і російський банківський капітал буде далі активно проникати на банківський сектор України.
- Які європейські країни будуть зацікавлені в інвестиціях на Україні?
- Якщо говорити про політичну сторону цього питання, то в першій половині 2010 року перед Україною стоїть завдання - як і перед ЄС - підписати вже майже готову угоду про політичну асоціацію і зону вільної торгівлі ЄС і України. До речі перед Україною стоїть важливе завдання: як сумістити підключення до Митного союзу Россия-Белоруссия-Казахстан з наявністю зони вільної торгівлі з ЄС. Це вже завдання для нового уряду. Якщо говорити про ЄС, то тут важливе завдання - вихід на європейські ринки. Але тут, з одного боку, є суперечності між економічною орієнтацією на ЄС і на пострадянський єдиний економічний простір. Але з іншого боку, Україна може стати економічним местомом зустрічі російського капіталу, європейського капіталу, капіталу пострадянських держав. А потім і плацдармом інтенсивної торгової і економічної в цілому взаємодії між ЄС і нєєвросоюзной Європою. Тим паче, що і РФ зацікавлена в економічному просуванні в ЄС, в економічному партнерстві з ЄС, оскільки технології і капітал Європи - достатньо важливий ресурс для модернізації як в Росії, так і на Україні.
|